угро-фінський
УГРО-ФІНСЬКИЙ, а, е. Прикм. до угро-фінни. На півночі і північному сході вони [венеди] потім стикалися з окремими угро-фінськими племенами - предками естонців, фіннів, карелів, мордви, марі та інших народів (Іст. СРСР, І, 1957, 23).
Угро-фінські мови - група мов, споріднених з самодійськими мовами, разом з якими вони утворюють уральську сім'ю мов; фінно-угорські мови.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | угро-фінський | угро-фінська | угро-фінське | угро-фінські |
Родовий | угро-фінського | угро-фінської | угро-фінського | угро-фінських |
Давальний | угро-фінському | угро-фінській | угро-фінському | угро-фінським |
Знахідний | угро-фінський, угро-фінського | угро-фінську | угро-фінське | угро-фінські, угро-фінських |
Орудний | угро-фінським | угро-фінською | угро-фінським | угро-фінськими |
Місцевий | на/у угро-фінському, угро-фінськім | на/у угро-фінській | на/у угро-фінському, угро-фінськім | на/у угро-фінських |