угу
УГУ, част. Уживається при вираженні згоди, підтвердження; значенням відповідає слову так. - Ей, вороно, вороно, знав я твого батька і твою матір: славні люди були! - Угу, - гугнить ворона, а рака кріпенько держить (Стор., І, 1957, 29); Коло неї [Олени] вився Марусяк. Щось шепотів... Олена лиш угукала. - Угу... Угу... А так, так (Хотк., II, 1966, 188).