укипати
УКИПАТИ (ВКИПАТИ), ає, недок., УКИПІТИ (ВКИПІТИ), пить, док . 1. Доходити до готовності під час кипіння, варіння. Як почав борщ укипати, то.. як вона не кріпилася, а не видержала... - Пилинку! Синочку мій! Що ми будемо завтра їсти! (Мирний, IV, 1955, 288); Поки в казанку пшоно вкипало, хлопець нашвидку в дорогу лагодився (Мисик, Верховіття, 1963, 87); Чумаки.. запалюють огонь, заварюють кашу, а поки вона вкипить, сідають перед огнем, запаливши цигарки (Сам., II, 1958, 361).
2. перен., розм. Раптово робитися непорушним. Той аж у землю вкипів - так вразили слова Мірошниченка (Стельмах, Кров людська.., І, 1957, 221).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | укипаю | укипаємо |
2 особа | укипаєш | укипаєте |
3 особа | укипає | укипають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | укипатиму | укипатимемо |
2 особа | укипатимеш | укипатимете |
3 особа | укипатиме | укипатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | укипав | укипали |
Жіночий рід | укипала | |
Середній рід | укипало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | укипаймо | |
2 особа | укипай | укипайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | укипаючи | |
Минулий час | укипавши |