укоськаний
УКОСЬКАНИЙ (ВКОСЬКАНИЙ), а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до укоськати. Побачивши в кімнаті Байду, гайдамака зів'яв і вже пішов покірно, як укоськаний кінь на повідну (Панч, І, 1956, 486); Хлопця вивели на берег, цупко тримаючи за руки.. Укоськаний, нарешті став Кульбака перед ясні очі Марисі Павлівни (Гончар, Бригантина, 1973, 97).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | укоськаний | укоськана | укоськане | укоськані |
Родовий | укоськаного | укоськаної | укоськаного | укоськаних |
Давальний | укоськаному | укоськаній | укоськаному | укоськаним |
Знахідний | укоськаний, укоськаного | укоськану | укоськане | укоськані, укоськаних |
Орудний | укоськаним | укоськаною | укоськаним | укоськаними |
Місцевий | на/у укоськаному, укоськанім | на/у укоськаній | на/у укоськаному, укоськанім | на/у укоськаних |