улещувати
УЛЕЩУВАТИ (ВЛЕЩУВАТИ), ую, уєш і УЛЕЩАТИ (ВЛЕЩАТИ), аю, аєш, недок., УЛЕСТИТИ (ВЛЕСТИТИ), улещу, улестиш, док., перех. Лестощами, обіцянками, умовлянням схиляти до чого-небудь, примушувати згодитися на щось. І ті були там [у пеклі] лигоминці [лагоминці]. Піддурювали що дівок,.. Що будуть сватать їх брехали. Підманювали, улещали (Котл., І, 1952, 137); - От такі всі мужчини. Бігає, запобігає, улещує,.. а одружиться - тікає від дружини, як чорт од ладану (Кол., Терен.., 1959, 118); // Привертати до себе лестощами, запобіганням, похвалами і т. ін.; задобрювати. Хто коло неї впадає, улещує, той ласку має, на роботу важку не ходить (Коцюб., II, 1955, 113); Патер Алоїзій розповідав йому про інших учнів.. і непомітно улещував хлопчика, кажучи, що він швидше засвоює латинську мову (Тулуб, Людолови, І, 1957, 146); // Умовляти ласкаво. - І старе, і мале попхалось на війну, пішов і мій батько. Моя мати дуже його кохала, душі в собі не чула; що вже батько не робив, як її не улещав, а не схотіла зостаться одна, і разом з ним поїхала биться з татарами (Стор., І, 1957, 347).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | улещую | улещуємо |
2 особа | улещуєш | улещуєте |
3 особа | улещує | улещують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | улещуватиму | улещуватимемо |
2 особа | улещуватимеш | улещуватимете |
3 особа | улещуватиме | улещуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | улещував | улещували |
Жіночий рід | улещувала | |
Середній рід | улещувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | улещуймо | |
2 особа | улещуй | улещуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | улещуючи | |
Минулий час | улещувавши |