ультиматист
УЛЬТИМАТИСТ, а, ч. Прибічник, послідовник ультиматизму. Віддаючи належне в цілому правильній оцінці творчості В. Стефаника в ранній статті Г. Алексинського (в основі своїй марксистській), водночас не можна забувати, що незабаром після поразки революції 1905-1907 років, з настанням епохи реакції останній сповз на позиції одзовістів, ультиматистів, богошукачів (Рад. літ-во, 5, 1971, 61).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | ультиматист | ультиматисти |
Родовий | ультиматиста | ультиматистів |
Давальний | ультиматистові, ультиматисту | ультиматистам |
Знахідний | ультиматиста | ультиматистів |
Орудний | ультиматистом | ультиматистами |
Місцевий | на/у ультиматисті, ультиматистові | на/у ультиматистах |
Кличний | ультиматисте | ультиматисти |