улюбливість
УЛЮБЛИВІСТЬ (ВЛЮБЛИВІСТЬ), вості, ж., розм. Властивість за знач. улюбливий.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | улюбливість | улюбливості |
Родовий | улюбливості, улюбливости | улюбливостей |
Давальний | улюбливості | улюбливостям |
Знахідний | улюбливість | улюбливості |
Орудний | улюбливістю | улюбливостями |
Місцевий | на/у улюбливості | на/у улюбливостях |
Кличний | улюбливосте | улюбливості |