умлівання
УМЛІВАННЯ (ВМЛІВАННЯ), я, с. Стан за знач. умлівати 1, 2 і дія за знач. умлівати 3. З безперестанними охами, сапанням та умліванням Прохіра розказувала (Коцюб., І, 1955, 262); Давно сердечне умлівання У груди стиснені лилось, І ждала дівчина... когось (Пушкін, Є. Онєгін, перекл. Рильського, 1949, 70).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | умлівання | умлівання |
Родовий | умлівання | умлівань |
Давальний | умліванню | умліванням |
Знахідний | умлівання | умлівання |
Орудний | умліванням | умліваннями |
Місцевий | на/у умліванні | на/у умліваннях |
Кличний | умлівання | умлівання |