умотивованість
УМОТИВОВАНІСТЬ (ВМОТИВОВАНІСТЬ), ності, ж. Абстр. ім. до умотивований. Борючись за високу ідейність та художність, Леся Українка насамперед відстоювала психологічну достовірність і вмотивованість образу, логіку почуття й думки (Рад. літ-во, 2, 1965, 21).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | умотивованість | умотивованості |
Родовий | умотивованості, умотивованости | умотивованостей |
Давальний | умотивованості | умотивованостям |
Знахідний | умотивованість | умотивованості |
Орудний | умотивованістю | умотивованостями |
Місцевий | на/у умотивованості | на/у умотивованостях |
Кличний | умотивованосте | умотивованості |