унікат
УНІКАТ, у, ч., рідко. Те саме, що унікум. Що житіє св. Володимира в перекладі на народну мову в XVII в. не було унікатом, на се маємо доказ (Фр., XVI, 1955, 322); Виходив він з цього будинку, з квартири на третьому поверсі, великої професорської квартири з багатьма кімнатами, які всі загачені були книжками,.. унікатами (Загреб., Диво, 1968, 125).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | унікат | унікати |
Родовий | унікату | унікатів |
Давальний | унікатові, унікату | унікатам |
Знахідний | унікат | унікати |
Орудний | унікатом | унікатами |
Місцевий | на/у унікаті | на/у унікатах |
Кличний | унікате | унікати |