ураганний
УРАГАННИЙ, а, е. 1. Прикм. до ураган 1. Ураганний вітер зняв шалену снігову завірюху. Він виє, наче тисячі диких голодних звірів (Трубл., І, 1955, 227); // Стос. до урагану (у 1 знач.). Сержант Орлюк ішов до операційного стола, хитаючись і заточуючись, як на палубі корабля в ураганному морі (Довж., І, 1958, 320).
2. перед. Своєю силою схожий на ураган, шалений. Весь день гримить артилерія. Перші хвилі атакуючих, притиснуті до землі її ураганним вогнем, лежать уже десь перед самим валом (Гончар, II, 1959, 420); [Броненосець] «Відмінник» почав ураганну стрілянину з усіх своїх грізних батарей (Донч., II, 1956, 516).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | ураганний | ураганна | ураганне | ураганні |
Родовий | ураганного | ураганної | ураганного | ураганних |
Давальний | ураганному | ураганній | ураганному | ураганним |
Знахідний | ураганний, ураганного | ураганну | ураганне | ураганні, ураганних |
Орудний | ураганним | ураганною | ураганним | ураганними |
Місцевий | на/у ураганному, ураганнім | на/у ураганній | на/у ураганному, ураганнім | на/у ураганних |