уряджати
УРЯДЖАТИ (ВРЯДЖАТИ), аю, аєш і УРЯДЖУВАТИ (ВРЯДЖУВАТИ), ую, уєш, недок., УРЯДИТИ (ВРЯДИТИ), яджу, ядиш, док., перех . 1. діал. Улаштовувати що-небудь, здійснювати якийсь захід. Він ще ніколи не уряджав такого велелюдного вечора «склянки чаю» (Досв., Вибр., 1959, 254); Городян висипало на пішоходи стільки, що здавалося, ніби вони уряджували організовану демонстрацію (Епік, Тв., 1958, 204); [Xілон:] Я вступлю до школи... [Антей:] До якої? [Xілон:] До тої, що врядив тут Меценат (Л. Укр., III, 1952, 417).
2. діал. Обладнувати, прикрашати. Ярина згадала, що в полі сьогодні мусили бороду уряджати. Вона вихопилась на коня й поскакала до байраку (Панч, Гомон. Україна, 1954, 66).
3. розм. Гарно, пишно одягати кого-небудь.
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | уряджаю | уряджаємо |
2 особа | уряджаєш | уряджаєте |
3 особа | уряджає | уряджають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | уряджатиму | уряджатимемо |
2 особа | уряджатимеш | уряджатимете |
3 особа | уряджатиме | уряджатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | уряджав | уряджали |
Жіночий рід | уряджала | |
Середній рід | уряджало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | уряджаймо | |
2 особа | уряджай | уряджайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | уряджаючи | |
Минулий час | уряджавши |