усвідомлення
УСВІДОМЛЕННЯ, я, с. Дія за знач. усвідомити. Черкашин радів, але справжнє усвідомлення успіху приходило до нього поволі (Дмит., Розлука, 1957, 153); Велич наростаючих подій і усвідомлення того, що ці неймовірні події якоюсь мірою залежать від нього безпосередньо, сповнювало Хому новою, незвіданою досі гордістю (Гончар, III, 1959, 414); Інженер і апаратник повернулись до нього. На їх обличчях не було й сліду усвідомлення своєї вини (Шовк., Інженери, 1956, 33).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | усвідомлення | усвідомлення |
Родовий | усвідомлення | усвідомлень |
Давальний | усвідомленню | усвідомленням |
Знахідний | усвідомлення | усвідомлення |
Орудний | усвідомленням | усвідомленнями |
Місцевий | на/у усвідомленні | на/у усвідомленнях |
Кличний | усвідомлення | усвідомлення |