усилувати
УСИЛУВАТИ (ВСИЛУВАТИ), ую, уєш, док., перех., діал. Примусити виконати, здійснити що-небудь, стати до якоїсь роботи. [Товкач:] Як схочу, то буду робити, а ні, то війт мене не всилує (Фр., IX, 1952, 157); Думки [Ганни] переплітаються, відривають її раз у раз від молитви. Хоч і як намагається всилувати себе, не може (Круш., Буденний хліб.., 1960, 90).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | усилую | усилуємо |
2 особа | усилуєш | усилуєте |
3 особа | усилує | усилують |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | усилував | усилували |
Жіночий рід | усилувала | |
Середній рід | усилувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | усилуймо | |
2 особа | усилуй | усилуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | усилувавши |