ускубнути
УСКУБНУТИ (ВСКУБНУТИ), ну, неш, док., перех. 1. Узявшись за що-небудь, схопивши щось, різко смикнути. В ставочку Пліточка дрібненька Знічев'я зуздріла на удці черв'яка, І так була раденька! Ну, дейко! до його швиденько! То збоку ускубне, То спереду поцупить (Г.-Арт., Байки.., 1958, 80); Марина погладила його [цуценя], ускубнула трохи за вухо, потягла за хвіст, і вони подружили (Сенч., Опов., 1959, 345); // Смикнути за волосся, пір'я і т. ін. Дивився, як там Лев здиха,.. Ніхто його вже не боїться, Усяк безпечно йде дивиться; Хто схоче - добре ускубне За вражий чуб його зубами (Гл., Вибр., 1957, 41); Нудно стає [Василеві], коли сестра його чим забавиться, - він підлізе до неї та або ущипне стиха, або ускубне (Мирний, IV, 1955, 71).
2. Висмикуючи, скубучи, узяти частину чого-небудь. А зимою разів скільки сінця вскубну та воликам підложу (Барв., Опов.., 1902, 307).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | ускубну | ускубнемо |
2 особа | ускубнеш | ускубнете |
3 особа | ускубне | ускубнуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | ускубнув | ускубнули |
Жіночий рід | ускубнула | |
Середній рід | ускубнуло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | ускубнімо | |
2 особа | ускубни | ускубніть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | ускубнувши |