устаткований
УСТАТКОВАНИЙ (ВСТАТКОВАНИЙ), а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до устаткувати. Полк затримався на зимньому приміщенні: табори ще не зовсім були встатковані (Сміл., Зустрічі, 1936, 49); Став Варенчук завідуючим новою свинофермою, щойно збудованою із залізобетону, устаткованою водопроводом (Жур., Звич. турботи, 1960, 214); В тісній землянці, устаткованій всілякими хатніми речами (тут було навіть люстро), було тепло й привабливо (Досв., Вибр., 1959, 180).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | устаткований | устаткована | устатковане | устатковані |
Родовий | устаткованого | устаткованої | устаткованого | устаткованих |
Давальний | устаткованому | устаткованій | устаткованому | устаткованим |
Знахідний | устаткований, устаткованого | устатковану | устатковане | устатковані, устаткованих |
Орудний | устаткованим | устаткованою | устаткованим | устаткованими |
Місцевий | на/у устаткованому, устаткованім | на/у устаткованій | на/у устаткованому, устаткованім | на/у устаткованих |