устрінути
УСТРІНУТИ (ВСТРІНУТИ) і УСТРІТИ (ВСТРІТИ), іну, інеш; мин. ч. устрінув, нула, ло і устрів, ріла, ло; док., діал. Зустріти. Марина, де не встріне хлопців, до себе на вечорниці закликає (Н.-Лев., І, 1956, 97); [Сестра Серахвима (убік ):] Ну, вже ця й Мархва. Аби встріла якого мирянина - зараз і зуби до його вискалить (Мирний, V, 1955, 103).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | устріну | устрінемо |
2 особа | устрінеш | устрінете |
3 особа | устріне | устрінуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | устрінув | устрінули |
Жіночий рід | устрінула | |
Середній рід | устрінуло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | устрінімо | |
2 особа | устріни | устрініть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | устрінувши |