усіватися
УСІВАТИСЯ1 (ВСІВАТИСЯ), ається, недок., УСІЯТИСЯ (ВСІЯТИСЯ), іється, док. Покриватися певною кількістю кого-, чого-небудь на якомусь просторі, якійсь поверхні. Так духмяно пахне в полі жито І всі шляхи всіваються зерном (Стельмах, V, 1963, 214); Хлопці йшли, як боги! Весь обрій всіявся тими сірими богами. Одні підіймались пологим схилом, інші вже зникали за горбом (Гончар, III, 1959, 218); // безос. * Образно. Залізним шротом, а не зерном всівалося тут землю, зорану не ралом, а дрібним скаллям бомб (Смолич, Мир.., 1958, 400); // З'являтися, виступати на чому-небудь, густо вкриваючи поверхню. Ну, зараз він [батько] йому всипле, аж не знатиме, яким місцем сідати - не подивиться, що в нього вже всіваються вуса! (Смолич, Світанок.., 1953, 16).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | усіваюся | усіваємося |
2 особа | усіваєшся | усіваєтеся |
3 особа | усівається | усіваються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | усіватимуся | усіватимемося |
2 особа | усіватимешся | усіватиметеся |
3 особа | усіватиметься | усіватимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | усівався | усівалися |
Жіночий рід | усівалася | |
Середній рід | усівалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | усіваймося | |
2 особа | усівайся | усівайтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | усіваючись | |
Минулий час | усівавшись |