усіяний
УСІЯНИЙ1 (ВСІЯНИЙ), а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до усіяти1. Виткнулось яснеє сонечко з-за гори й обдало своїм світом безкраї поля, усіяні, мов сльозами, ранньою росою (Мирний, III, 1954, 114); Надходила осінь, але сонце пекло ще по-літньому, сильно, і щовечора пляж був усіяний людьми (Собко, Скеля.., 1961, 5); А надворі ніч весняна, тепла... А над головою розляглося таке широке, бездонне, всіяне зірками небо (Шиян, Баланда, 1957, 102).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | усіяний | усіяна | усіяне | усіяні |
Родовий | усіяного | усіяної | усіяного | усіяних |
Давальний | усіяному | усіяній | усіяному | усіяним |
Знахідний | усіяний, усіяного | усіяну | усіяне | усіяні, усіяних |
Орудний | усіяним | усіяною | усіяним | усіяними |
Місцевий | на/у усіяному, усіянім | на/у усіяній | на/у усіяному, усіянім | на/у усіяних |