утриманець
УТРИМАНЕЦЬ, нця, ч . Людина, яка перебуває на чиєму-небудь утриманні (див. утримання2 1). - Щоб одружитися, треба подумати, на які кошти утримувати дружину.. А ви ще, студенте Передерій, самі утриманець (Рибак, Час.., 1960, 280); - Я ще нічого не знаю, ще нічого не вирішив, але бездарним актором або утриманцем твого батька не буду ніколи (Собко, Нам спокій.., 1959, 47).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | утриманець | утриманці |
Родовий | утриманця | утриманців |
Давальний | утриманцеві, утриманцю | утриманцям |
Знахідний | утриманця | утриманців |
Орудний | утриманцем | утриманцями |
Місцевий | на/у утриманці, утриманцеві | на/у утриманцях |
Кличний | утриманцю | утриманці |