утруднення
УТРУДНЕННЯ, я, с . 1. Дія і стан за знач. утруднити і утруднитися. Кожне болісне відчуття або якесь легке ненормальне утруднення в якійсь органічній функції супроводжується в істерика емоцією страху серйозної хвороби (Фізіол. вищої нерв. діяльн., 1951, 156).
2. Перешкода, яку переборюють з труднощами. Без будь-яких утруднень гуртом прочитали каракулі, якими був записаний лише один куплет з «народної» пісні (Ле, Мої листи, 1945, 78).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | утруднення | утруднення |
Родовий | утруднення | утруднень |
Давальний | утрудненню | утрудненням |
Знахідний | утруднення | утруднення |
Орудний | утрудненням | утрудненнями |
Місцевий | на/у утрудненні | на/у утрудненнях |
Кличний | утруднення | утруднення |