учуднений
УЧУДНЕНИЙ, а, е, літ. Незвичайний. Учуднений план оповідання (Ю. Янов., IV, 1959, 52).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | учуднений | учуднена | учуднене | учуднені |
Родовий | учудненого | учудненої | учудненого | учуднених |
Давальний | учудненому | учудненій | учудненому | учудненим |
Знахідний | учуднений, учудненого | учуднену | учуднене | учуднені, учуднених |
Орудний | учудненим | учудненою | учудненим | учудненими |
Місцевий | на/у учудненому, учудненім | на/у учудненій | на/у учудненому, учудненім | на/у учуднених |