фалоцентризм
ФАЛОЦЕНТРИЗМ, -у, ч. Одна з назв класичної теорії психоаналізу як критичний коментар відносно теорії за те, що в ній так багато уваги приділяється фалічному символізму. // Картина світу, заснована на чоловічій точці зору, від особи чоловічого суб’єкта, з чоловічої перспективи, де жіноче постає головним чином в ролі об’єкта, в ролі "іншого", "чужого" чи взагалі ігнорується; відображає соціальну та культурну специфіку суспільства, зокрема, чоловіче домінування, більшу цінність чоловіка та обмежену приватною сферою діяльність жінки.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | фалоцентризм | фалоцентризми |
Родовий | фалоцентризму | фалоцентризмів |
Давальний | фалоцентризмові, фалоцентризму | фалоцентризмам |
Знахідний | фалоцентризм | фалоцентризми |
Орудний | фалоцентризмом | фалоцентризмами |
Місцевий | на/у фалоцентризмі | на/у фалоцентризмах |
Кличний | фалоцентризме | фалоцентризми |