фара
ФАРА1, и, ж. Електричний ліхтар із рефлектором на передній частині автомобіля, трактора, локомотива тощо для освітлення дороги. Від грейдера до їхнього табору повернуло дві сліпучі фари (Ю. Янов., II, 1954, 139); З глибини вулиць трамваї повзуть із синіми фарами (Гончар, Людина.., 1960, 15); В комбайна сяють фари, Наче світлі очі (Мур., Хороші сусіди, 1948, 55); *У порівн. Вечоріло, але безхмарне небо, як величезна фара, відбивало вденішнє світло, кидало його в міжгір'я (Ле, Міжгір'я, 1953, 74).
ФАРА2, и, ж., діал. Будинок, у якому живе священик. Капітан Ендревді трохи заспокоївся тільки на фарі о. Федора, куди намісник запросив його поснідати й перепочити (Скл., Карпати, II, 1954, 344).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | фара | фари |
Родовий | фари | фар |
Давальний | фарі | фарам |
Знахідний | фару | фари |
Орудний | фарою | фарами |
Місцевий | на/у фарі | на/у фарах |
Кличний | фаро | фари |