фасувати
ФАСУВАТИ, ую, уєш, недок., перех. 1. Розважувати, розкладати та упаковувати що-небудь у певних дозах, кількостях. Роздрібні торговельні організації самі фасують товари (Рад. Укр., 25.III 1971, 2); Прилад без втручання людини фасує та пакує хімічні реактиви на великих промислових підприємствах (Веч. Київ, 2.IV 1968, 1); Фасувати цукор.
2. діал. Складати. Марія ж геть весь заробіток обертала на ковдри, плахти та хутра й фасувала їх до скрині (Чорн., Пісні.., 1958, 33).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | фасую | фасуємо |
2 особа | фасуєш | фасуєте |
3 особа | фасує | фасують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | фасуватиму | фасуватимемо |
2 особа | фасуватимеш | фасуватимете |
3 особа | фасуватиме | фасуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | фасував | фасували |
Жіночий рід | фасувала | |
Середній рід | фасувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | фасуймо | |
2 особа | фасуй | фасуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | фасуючи | |
Минулий час | фасувавши |