феноменаліст
ФЕНОМЕНАЛІСТ, а, ч. , філос. Прибічник, послідовник феноменалізму.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | феноменаліст | феноменалісти |
Родовий | феноменаліста | феноменалістів |
Давальний | феноменалістові, феноменалісту | феноменалістам |
Знахідний | феноменаліста | феноменалістів |
Орудний | феноменалістом | феноменалістами |
Місцевий | на/у феноменалісті, феноменалістові | на/у феноменалістах |
Кличний | феноменалісте | феноменалісти |