фехтування
ФЕХТУВАННЯ, я, с . 1. Мистецтво володіння холодною зброєю (рапірою, шпагою, еспадроном і т. ін.); вид спорту, який полягав в єдиноборстві на шпагах, рапірах, еспадронах і т. ін. О, який він [Михайлик] вдячний єзуїтам: вони навчили його фехтування і боротьби! (Тулуб, Людолови, II, 1957, 379); Уроки фехтування починаються тільки в старших класах, і малим забороняється навіть доторкатися до рапір (Багмут, Щасл. день.., 1951, 99); *Образно. - Ти кажеш, талант у тебе.. Але ти далі фехтування скальпелем не пішов (Рибак, Час.., 1960, 150).
2. Змагання, поєдинок на шпагах, рапірах, еспадронах і т. ін. Переможцями з фехтування на штиках вийшли фехтувальники інженерно-будівельного інституту (Веч. Київ, 6.IV 1957, 4).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | фехтування | фехтування |
Родовий | фехтування | фехтувань |
Давальний | фехтуванню | фехтуванням |
Знахідний | фехтування | фехтування |
Орудний | фехтуванням | фехтуваннями |
Місцевий | на/у фехтуванні | на/у фехтуваннях |
Кличний | фехтування | фехтування |