фиркати
ФИРКАТИ1, аю, аєш, недок. 1. Видавати уривчасті звуки, випускаючи повітря з ніздрів, рота (про тварин). Батіг ляснув серед гнідкової спини, зоставляючи на ній довгу смугу. Гнідко, мов опечений, кинувсь - стрибнув і, фиркаючи, пішов дрібною ходою (Мирний, IV, 1955, 310); Семен уже не кричить, бо нема на кого, і тільки кінь фиркає та плюскають гумові колеса в калюжах та ямках (Хотк., І, 1966, 58); // Видавати такий звук, відсапуючись, віддихуючись і т. ін. (про людину). Перегуда довго тупотить ногами в сінях, обтрушує з валянок сніг і голосно фиркає (Кучер, Прощай.., 1957, 267); Минула хвилина, поки з води показався кулак; а потім голова хлопця. Він одсапувався, фиркав і шукав очима своїх товаришів (Трубл., Шхуна.., 1940, 55); // розм. Сміятися, видаючи уривчасті звуки носом, ротом.
2. тільки 3 ос. Переривчасто, з шумом випускати повітря, пару, відпрацьований газ і т. ін. (про машину, мотор, паровоз і т. ін.). Весело фиркаючи, машина вирвалась на пагорок, помчала у видолинок (Збан., Між.. людьми, 1955, 18); Паровоз, що мав відвезти мого батька, вже пихтів, фиркав, наче кінь перед бігом (Томч., Готель.., 1960, 76).
3. перен., розм. Сердитися, висловлювати незадоволення.
ФИРКАТИ2, аю, аєш, недок., діал. Брикати (у 1, 4 знач.). - Чи ж Коні та Воли в стаді не вміють добре боронитися.., одні стаючи до середини головами і фиркаючи задніми ногами, а другі стаючи назверх рогами? (Фр., IV, 1950, 127).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | фиркаю | фиркаємо |
2 особа | фиркаєш | фиркаєте |
3 особа | фиркає | фиркають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | фиркатиму | фиркатимемо |
2 особа | фиркатимеш | фиркатимете |
3 особа | фиркатиме | фиркатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | фиркав | фиркали |
Жіночий рід | фиркала | |
Середній рід | фиркало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | фиркаймо | |
2 особа | фиркай | фиркайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | фиркаючи | |
Минулий час | фиркавши |