флюктуоризація
ФЛЮКТУОРИЗАЦІЯ, -ї, ж. Застосування з лікувальною метою електричного струму, частота якого спонтанно змінюється в діапазоні 20 гц – 20 кгц; показання – захворювання периферичної нервової системи з больовим синдромом (каузалгія, нейроміозити, міальгія, глосалгія, невралгія, остеохондроз), болі після екстракції зубів, стоматологічні захворювання (альвеоліт, пародонтоз, періодонтит, глосит та ін.), хронічні запальні захворювання поверхневих тканин, абсцеси й флегмони після оперативного лікування, запалення придатків та ін.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | флюктуоризація | флюктуоризації |
Родовий | флюктуоризації | флюктуоризацій |
Давальний | флюктуоризації | флюктуоризаціям |
Знахідний | флюктуоризацію | флюктуоризації |
Орудний | флюктуоризацією | флюктуоризаціями |
Місцевий | на/у флюктуоризації | на/у флюктуоризаціях |
Кличний | флюктуоризаціє | флюктуоризації |