фоновий
ФОНОВИЙ, а, е. 1. Прикм. до фон1 1, 2. За кулісами вступає фоновий жіночий хор (Лев., Драми.., 1967, 75); Правдиві, життєві в п'єсі [«Генерал Ватутін» Л. Дмитерка] і другорядні образи, їх, щоправда, хотілось би бачити в глибшому розкритті, - проте головний напрям п'єси, визначений жанром портрета, для всіх них призначав саме фонову роль (Рад. літ-во, 3, 1971, 49).
2. Однобарвний, без малюнка. Фонові шпалери.
3. Який зображується на пофарбованій основі, фоні. Фоновий малюнок на тканині.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | фоновий | фонова | фонове | фонові |
Родовий | фонового | фонової | фонового | фонових |
Давальний | фоновому | фоновій | фоновому | фоновим |
Знахідний | фоновий, фонового | фонову | фонове | фонові, фонових |
Орудний | фоновим | фоновою | фоновим | фоновими |
Місцевий | на/у фоновому, фоновім | на/у фоновій | на/у фоновому, фоновім | на/у фонових |