формений
ФОРМЕНИЙ, а, е. 1. Прикм. до форма 10; який є формою або частиною форми. На грудях [у панка] одтопирились [відстовбурчилися] верхні краї форменого сюртука, застебнутого внизу на два гудзики (Мирний, І, 1949, 253); Одягнений він був у моряцький білий формений костюм (Трубл., Мандр., 1938, 136); Входить Сашко у форменому залізничному кашкеті, в білій сорочці (Зар., Антеї, 1962, 209); - Хлопці! - заклопотано заговорив Флегонт, поспіхом підперезуючись форменим лакованим поясом з мідною бляхою (Смолич, Мир.., 1958, 31).
2. розм. Справжній, дійсний. Яка гарна річ - зимова природа, коли вона формена (Ю. Янов., І, 1954, 48); - Вилізу на клуню - і то голова крутиться. А як підтягнуть під самі хмари та попокрутять мертвими петлями? Що тоді з мене буде? Формена ганчірка (Тют., Вир, 1964, 344).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | формений | формена | формене | формені |
Родовий | форменого | форменої | форменого | формених |
Давальний | форменому | форменій | форменому | форменим |
Знахідний | формений, форменого | формену | формене | формені, формених |
Орудний | форменим | форменою | форменим | форменими |
Місцевий | на/у форменому, форменім | на/у форменій | на/у форменому, форменім | на/у формених |