формоутворення
ФОРМОУТВОРЕННЯ, я, с . 1. Те саме, що формотворення. Ряд наукових доповідей [на з'їзді анатомів] присвячується дослідженням в галузі впливу праці, фізичних вправ і спорту на формоутворення тіла людини (Рад. Укр., 9.VІІ 1958, 4); Крім індукції, - основного способу формоутворення, при якій одна граматична форма повністю уподібнюється іншій на підставі певної значеннєвої чи зовнішньої близькості, - слов'янська система відмінювання засвідчує також явища неповного уподібнення, так званої контамінації (Мовозн., XVI, 1961, 28).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | формоутворення | формоутворення |
Родовий | формоутворення | формоутворень |
Давальний | формоутворенню | формоутворенням |
Знахідний | формоутворення | формоутворення |
Орудний | формоутворенням | формоутвореннями |
Місцевий | на/у формоутворенні | на/у формоутвореннях |
Кличний | формоутворення | формоутворення |