фотомитець
ФОТОМИТЕЦЬ, тця, ч. Фотограф високого класу, майстер фотографування. Найвище покликання фотомитця - допомагати народові в боротьбі за ідеали життя, виховувати величне і героїчне в його характері (Мист., 4, 1968, 13).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | фотомитець | фотомитці |
Родовий | фотомитця | фотомитців |
Давальний | фотомитцеві, фотомитцю | фотомитцям |
Знахідний | фотомитця | фотомитців |
Орудний | фотомитцем | фотомитцями |
Місцевий | на/у фотомитці, фотомитцеві | на/у фотомитцях |
Кличний | фотомитцю | фотомитці |