фузія
ФУЗІЯ1, ФУЗЕЯ, ї, ж ., заст. Старовинна гладкоствольна рушниця з кременем. Для сильной [сильної] армії своєї Рушниць, мушкетів, оружжин Наклали повні гамазеї, Гвинтівок, фузій без пружин, Булдимок, флинт і яничарок (Котл., І, 1952, 188); На Січі навіть у пана кошового не було такого набору зброї, яка прикрашала тут стіну над канапою на перському килимі. Посередині висіла фузія, а по обидва боки мушкети, польські карабелі (Панч, Гомон. Україна, 1954, 84).
ФУЗІЯ2, ї, ж ., лінгв. Злиття морфем, що супроводжується зміною їхнього фонемного складу.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | фузія | фузії |
Родовий | фузії | фузій |
Давальний | фузії | фузіям |
Знахідний | фузію | фузії |
Орудний | фузією | фузіями |
Місцевий | на/у фузії | на/у фузіях |
Кличний | фузіє | фузії |
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | фузія | фузії |
Родовий | фузії | фузій |
Давальний | фузії | фузіям |
Знахідний | фузію | фузії |
Орудний | фузією | фузіями |
Місцевий | на/у фузії | на/у фузіях |
Кличний | фузіє | фузії |