фуркнути
ФУРКНУТИ, ну, неш, док. Однокр. до фуркати 1, 3. Дрозд тілько фуркнув, а по хвилі сів на друге плече чоловікове (Фр., IV, 1950, 62); В ту мить табунець [куріпок] фуркнув і зник у блакитному небі (Багмут, Щасл. день.., 1959, 152); Дрібно фуркнувши, з-під ноги вилетіла просянка (Стельмах, II, 1962, 359); По-добав [Іван] на того вола, що коле. Буцім спокійно пасеться, а на кождого прохожого фуркне й рогом замахнеться (Март., Тв., 1954, 223); Машина фуркнула Петрові в обличчя смердючим перегаром і повезла Олю світ за очі (Загреб., Спека, 1961, 155); // безос. Слідом за ним [зайцем] фуркнуло, порснуло снігом, закричало і закружлялося. Це були куріпки (Сенч., Опов., 1959, 318); Як на лихо мотор не заводився,.. потім фуркнуло, заревло - і машина зникла в кінці вулиці... (Перв., Материн.. хліб, 1960, 139).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | фуркну | фуркнемо |
2 особа | фуркнеш | фуркнете |
3 особа | фуркне | фуркнуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | фуркнув | фуркнули |
Жіночий рід | фуркнула | |
Середній рід | фуркнуло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | фуркнімо | |
2 особа | фуркни | фуркніть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | фуркнувши |