фігурація
ФІГУРАЦІЯ, ї, ж., муз. Ускладнення, прикрашання основи музичного твору шляхом введення фігур (у 6 знач.). Композитор [А. Штогаренко] вельми обережний щодо чистої квінти в фігураціях флейт: жодного разу вона не створює з основним третім голосом повного тризвука або його обернення (Нар. тв. та етн., 1, 1964, 28).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | фігурація | фігурації |
Родовий | фігурації | фігурацій |
Давальний | фігурації | фігураціям |
Знахідний | фігурацію | фігурації |
Орудний | фігурацією | фігураціями |
Місцевий | на/у фігурації | на/у фігураціях |
Кличний | фігураціє | фігурації |