хазяйка
ХАЗЯЙКА, и, ж. Жін. до хазяїн 1-4. От я й надумала собі: «Піду я поденно робити!» Порадились із Прокопом та й вдались до хазяйки, що хату наймала (Вовчок, І, 1955, 139); Хазяйка сього заїзного двору.. була добре мені знайома -ще змалку її знав (Стор., І, 1957, 79); Хазяйка вподобала наймичку, а наймичка хазяйку (Мирний, І, 1949, 176); [Старшина:] Ви, Лукеріє Степанівно, чудова хазяйка (Кроп., II, 1958, 258); І мріялись мені далекі села: дівчата йдуть, співаючи, з ланів, клопочуться хазяйки невсипущі, стрічаючи отару та черідку (Л. Укр., І, 1951, 234); Як заведено з давньої давнини, угамувавши перший голод, заспівали рідних українських пісень: хазяїн басовито підтягував гостеві, а в хазяйки виявився сильний високий голос (Тулуб, В степу.., 1964, 90); // Жінка, дружина. - Ти б собі пошукав, сину, хазяйки, а мені - помочі... (Мирний, І, 1949, 164); // розм. Звертання до жінки, як до розпорядниці в домі, господарстві. - Ти ще подаси щось, хазяйко, чи можна дякувати? (Головко, А. Гармаш, 1971, 342).
Сестра-хазяйка див. сестра; Хатня (домашня) хазяйка - те саме, що Домашня господарка (див. господарка).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | хазяйка | хазяйки |
Родовий | хазяйки | хазяйок |
Давальний | хазяйці | хазяйкам |
Знахідний | хазяйку | хазяйок |
Орудний | хазяйкою | хазяйками |
Місцевий | на/у хазяйці | на/у хазяйках |
Кличний | хазяйко | хазяйки |