хазяйнування
ХАЗЯЙНУВАННЯ, я, с. Дія за знач. хазяйнувати. - Ну так ото, кажу, як відрізав собі князь земельки,- почав хазяйнувати. А тоді яке хазяйнування було? Насамперед заселити (Хотк., І, 1966, 97); Колгосп той до хазяйнування в ньому Хапунця був одним з передових не тільки в районі, а й в області (Вишня, І, 1956, 439).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | хазяйнування | хазяйнування |
Родовий | хазяйнування | хазяйнувань |
Давальний | хазяйнуванню | хазяйнуванням |
Знахідний | хазяйнування | хазяйнування |
Орудний | хазяйнуванням | хазяйнуваннями |
Місцевий | на/у хазяйнуванні | на/у хазяйнуваннях |
Кличний | хазяйнування | хазяйнування |