хазяйчик
ХАЗЯЙЧИК, а, ч., розм., зневажл. Дрібний промисловець, землевласник, власник чого-небудь. Кожний спостерігав, звичайно, як дрібні хазяйчики вибиваються з сил, пнуться «вийти в люди», попасти в справжні хазяї, піднятися до становища «міцного» хазяїна, до становища буржуазії (Ленін, 34, 1973, 65); - Нечувано! - обурювався Масло.- На зборах терплять хулігана.. Забули, що вас судили? Мало присудили! Скажіть спасибі, що в цеху після цього тримаємо.- Не ви тримаєте. Ви не хазяйчик,- труснув головою Генка (Хижняк, Невгамовна, 1961, 19).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | хазяйчик | хазяйчики |
Родовий | хазяйчика | хазяйчиків |
Давальний | хазяйчикові, хазяйчику | хазяйчикам |
Знахідний | хазяйчика | хазяйчиків |
Орудний | хазяйчиком | хазяйчиками |
Місцевий | на/у хазяйчику, хазяйчикові | на/у хазяйчиках |
Кличний | хазяйчику | хазяйчики |