хакама
ХАКАМА, невідм., ж. Спочатку в Японії – шматок тканини, що обертається навколо стегон, пізніше – довгі широкі штани в складку, схожі на спідницю або шаровари, які традиційно носилися чоловіками в неформальній обстановці, як форма в деяких бойових мистецтвах; хакама часто носять жінки на випускних церемоніях; рівень офіційності хакама залежить від тканини та кольору; за Середньовіччя їх щоденне носіння дозволялося лише куге, самураям і священикам, простолюдинам же дозволялося надягати їх лише у виняткових випадках (наприклад, у день власного весілля); готуючись до бою, самураї нижче колін стягували хакама поножами або обмотками; хакама червоного кольору з білим верхом вважається жіночим релігійним одягом у Синто та омото; у будо хакама найчастіше чорного кольору.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | хакама | хакама |
Родовий | хакама | хакама |
Давальний | хакама | хакама |
Знахідний | хакама | хакама |
Орудний | хакама | хакама |
Місцевий | на/у хакама | на/у хакама |
Кличний | хакама | хакама |