халатик
ХАЛАТИК, а, ч. Зменш.-пестл. до халат. Венера без спідниці, боса, В халатику, простоволоса, К Вулкану підтюпцем ішла (Котл., І, 1952, 206); Дівчина стояла перед ним у синьому домашньому халатику і тапочках на босу ногу (Собко, Звич. життя, 1957, 122); Дівчата-намотувальниці сиділи за своїми столиками у білосніжних халатиках (Веч. Київ, 14.XII 1966, 2).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | халатик | халатики |
Родовий | халатика | халатиків |
Давальний | халатикові, халатику | халатикам |
Знахідний | халатик | халатики |
Орудний | халатиком | халатиками |
Місцевий | на/у халатику | на/у халатиках |
Кличний | халатику | халатики |