халепа
ХАЛЕПА, и, ж. Яка-небудь несподівана, прикра подія; біда, нещастя, неприємність. Тій бідній матері така халепа прийшла, що не зна, куди і метнутись (Кв.-Осн., II, 1956, 227); Після жнив украдено знову пару добрих коней у Денисового кума Терешка Тонконоженка. Скоро Денис про халепу дочувся, зараз пішов до його (Гр., II, 1963, 247); - Раджу вам від щирого серця, Євгене Вікторовичу: гоніть цього пройдисвіта геть, гоніть! Бо матимете з ним таку халепу... (Ле, Міжгір'я, 1953, 394); Оце з місяць тому трапилася халепа з чоловіком. Возили дерево з лісу, і прибило його березою (Цюпа, Краяни, 1971, 67); - А тут ще й радикуліт розгулявся - давня халепа. Стояти несила (Баш, Надія, 1960, 63); // заст. Негода. Ото яка халепа надворі, і носа з хати не вистромиш (Сл. Гр.).
◇ Викрутитися (вилізти, вибратися і т. ін.) з халепи; Збутися халепи - позбутися якого-небудь горя, неприємностей. Доктор зрозумів причину нападу. Переконався, що напасники не помилились щодо особи, але тепер зародилась.. надія викрутитись з халепи (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 221); - Допоможи мені вилізти з цієї халепи, вік пам'ятатиму, ніколи не забуду... (Збан., Переджнив'я, 1960, 78); - Ну, слава тобі господи, - з полегшенням зітхнув Дейнека, приголубивши сина: - одної халепи збулися... (Добр., Ол. солдатики, 1961, 22); Часом вони потопали в снігових заметах.., часом же з великим напруженням ледве посувалися чистою кригою, згинаючись проти вітру. Кожного з них непокоїло, як удасться вибратись з цієї халепи (Трубл., Лахтак, 1953, 77); Вскочити в халепу [по самі вуха] див. вскакувати; Заварити халепу - розпочати неприємну, клопітливу справу, щось нерозв'язне. - Чому ж мовчав? - промовив нарешті той самий Тур, що заварив усю халепу (Скл., Святослав, 1959, 67); Звалиться (наскочить) халепа на кого - трапиться зненацька з ким-небудь нещастя, біда, неприємність. Не при всякій біді плачуть. Буває, що звалиться на людину халепа, а вона ще й радіє. Мовляв, гірше могло бути (Збан., Курил. о-ви, 1963, 47); Набиратися (набратися) халепи з ким - потрапляти в складне становище, зазнавати неприємностей через кого-небудь. - І куди, думаю, такого молодого взяли? ..Наберемося, думаю, з ним халепи (Ле, Наливайко, 1957, 57); Наробити халепи - наробити біди, неприємностей, клопоту. [Бичок:] Ну, наробив я халепи, ускочив аж по самісінькі вуха! (Кроп., І , 1958, 488); Потрапляти (потрапити, попадати, попасти, попадатися, попастися, встрявати, встряти і т. ін.) в халепу - зазнавати неприємностей, біди. Коли б ще він [журавлик] був слухняним і стриманим, а то ж він завжди всім цікавиться! щоразу потрапляє в якусь халепу (Ів., Ліс. казки, 1954, 133); Відправившись до партизанів, Гуля заспокоював себе, гадав, що головне - це ввійти в довір'я і так збирати і передавати відомості, щоб не потрапити в якусь халепу (Петльов., Хотинці, 1949, 177); Він ще не зрозумів достеменно, що наробив, але вже відчував, що попав у якусь халепу, з якої, може, не пощастить і вибратись (Панч, III, 1956, 352); Од того дня перестала Явдоха Хіврю вчити.., їй самій часто казала: - Не буде з тебе нічого, бо дурна: й сама в халепу попалася, ..і мене підвела (Григ., Вибр., 1959, 100); Головатий дуже побоювався, як би Уляна Григорівна через свою довірливість і м'якосердя не встряла в яку-небудь халепу з такими закупниками (Добр., Очак. розмир, 1965, 91); Хай (нехай) йому (їм, на нього, на вас і т. ін.) халепа - те саме, що Хай (нехай) йому (їм і т. ін.) біс! (див. біс1). Пху! нехай на вас халепа! (Сл. Гр.); Чинити халепу кому - завдавати кому-небудь неприємностей, клопоту. На превелику силу одному знайомому Мирного вдалося узяти рукопис з цензури і умовити, щоб авторові не чинили халепи (Коцюб., III, 1956, 215).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | халепа | халепи |
Родовий | халепи | халеп |
Давальний | халепі | халепам |
Знахідний | халепу | халепи |
Орудний | халепою | халепами |
Місцевий | на/у халепі | на/у халепах |
Кличний | халепо | халепи |