ха-ха
ХА-ХА, ХА-ХА-ХА, виг. Звуки, якими передається голосний сміх, регіт. [Ярина (раптом сміється) :] Ха-ха-ха! [Гаптін:] Чого ти? (Л. Укр., III, 1952, 717); - Ха-ха-ха,- низько сміється отець Миколай, і його кругла голова і пухкі, схрещені на грудях руки драглистим тремтінням доповнюють сміх (Стельмах, І, 1962, 268); // у знач. ім., невідм., с. Голосний сміх. Від Михасевого жарту хлопці та дівчата вибухнули розкотистим ха-ха-ха... (Чорн., Визвол. земля, 1959, 82).