хвала
ХВАЛА, и, ж. 1. Похвала, уславлення. А подивися та спитай! Що там твориться у тім раї! Звичайне, радость [радість] та хвала! Тобі єдиному святому За дивнії твої діла! Отим-бо й ба! Хвали нікому, А кров, та сльози, та хула, Хула всьому! (Шевч., II, 1963, 253); - Я не потребую, не хочу вашої хвали: її ні в кишеню не покладеш, ні душі нею не зогрієш (Стельмах, І, 1962, 523); Україна вставала з пожарів, жила, І солдату в дарунок лунала хвала (Нагн., Пісня.., 1949, 73); - Ви пробачте, що я так все просто... без дипломатії, розумієте, звик так говорити. Чому? Краще в очі найгіркішу правду, аніж у очі - хвалу, а за очі - хулу (Збан., Сеспель, 1961, 35).
◇ Віддавати (віддати) хвалу див. віддавати.
2. Урочисте звеличання, прославляння кого-, чого-небудь; гімн. Як вільне море в час прибою, Радянська гомонить сім'я - І стоголосою хвалою Квітчає Партії ім'я (Рильський, III, 1961, 97).
◇ Складати (скласти) хвалу див. складати; Співати хвалу див. співати.
3. у знач. присудк. сл. Вигук, що передає захоплення, величання, визнання кого-, чого-небудь. Радіймо всі - весна прийшла! Вітаймо сонце, що тепла Дає й для мушки і стебла,- Хвала йому, хвала!.. (Вороний, Вибр., 1959, 92); Хвала ж бійцям і теслям! Вічна слава Народові, трудівнику й герою, Що мостить міст в майбутнє золотий (Рильський, III, 1961, 10); Хвала труду незгасному, Хвала навіки миру!.. (Нех., Хто сіє вітер, 1959, 3).
◇ Хвала богові (богу, богам) - те саме, що Хвалити бога (див. бог). - Хвала богові, я вільна тепер, а про гроші - мені байдуже. Живу собі, як пташка та, безжурно... (Мирний, III, 1954, 169); - Кличе [покійна Соломія].. А не приходить, ні... Та й хвала богу, бо засмутилась би небіжка, коли б прочитала моє життя, як воно списане на спині... (Коцюб., І, 1955, 388); [Андромаха:] Хвала богам! Пішли-таки лідійці! Пішли на бій (Л. Укр., II, 1951, 291); Честь і хвала кому, чому - уживається як заклик, що виражає захоплення, визнання заслуг, гідності кого-небудь, вдячності кому-небудь за щось. Честь і хвала невмирущому таланові і довічна йому слава! (Мирний, V, 1955, 422).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | хвала | хвали |
Родовий | хвали | хвал |
Давальний | хвалі | хвалам |
Знахідний | хвалу | хвали |
Орудний | хвалою | хвалами |
Місцевий | на/у хвалі | на/у хвалах |
Кличний | хвало | хвали |