хвилинний
ХВИЛИННИЙ, а, е. Прикм. до хвилина. 1550 року появляється хвилинна, а 1760 - секундна стрілка (Знання.., 3, 1974, 6); // Який триває: хвилину, близько хвилини. - Так ось що, хлопці,- після хвилинного роздуму сказав Грицько.- Ідіть собі та й не оглядайтесь. І не хваліться нікому (Головко, А. Гармаш, 1971, 358); Хвилинна репетиція пройшла добре (Сміл., Сашко, 1954, 260); // перен. Короткочасний, скороминущий. Зовсім зненацька захопило сьогодні Тоню нове оце почуття, гаряче сколихнуло душу. Ні, це не назвеш грою в кохання, ще одним хвилинним захопленням (Гончар, Тронка, 1963, 50); Він провів поглядом постать жінки, ще раз згадав її тяжку для панського серця мову, і тільки тепер починає розуміти, що в ній спалахнув не хвилинний гнів, а залягли віки селянського досвіду (Стельмах, І, 1962, 12); // у знач. ім. хвилинне, ного, с. Те, що швидко минає, не лишаючи сліду; короткочасне, скороминуще. - Признаюся, Бейбі,- кажу я,- що не пізнаю вас. Ви страшенно змінилися. А може, це тільки хвилинне! (Ірчан, II, 1958, 158); У щоденному мерехтінні фактів і вражень поет повинен відрізнити тимчасове, хвилинне від справді важливого у житті країни, народу, покоління, людства... (Рад. літ-во, 2, 1965, 10).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | хвилинний | хвилинна | хвилинне | хвилинні |
Родовий | хвилинного | хвилинної | хвилинного | хвилинних |
Давальний | хвилинному | хвилинній | хвилинному | хвилинним |
Знахідний | хвилинний, хвилинного | хвилинну | хвилинне | хвилинні, хвилинних |
Орудний | хвилинним | хвилинною | хвилинним | хвилинними |
Місцевий | на/у хвилинному, хвилиннім | на/у хвилинній | на/у хвилинному, хвилиннім | на/у хвилинних |