хвицнути
ХВИЦНУТИ, ну, неш, док., перех. і неперех. Однокр. до хвицати 1. Оксамитовий олень з такою силою хвицнув копитами переднього вовка, що той без духу одлетів геть (Трубл., І, 1955, 201); Довкола ноги обвилася велика сіра змія. Він хвицнув ногою, і вона злетіла в траву (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 177); Вони не помітили Сахно й Чіпаріу і були чимало здивовані, коли екзекутор, схоплений впоперек міцними руками Чіпаріу, майнув у повітрі, хвицнувши ногами (Смолич, Прекр. катастр.,1956. 17).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | хвицну | хвицнемо |
2 особа | хвицнеш | хвицнете |
3 особа | хвицне | хвицнуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | хвицнув | хвицнули |
Жіночий рід | хвицнула | |
Середній рід | хвицнуло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | хвицнімо | |
2 особа | хвицни | хвицніть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | хвицнувши |