хвища
ХВИЩА, і, ж., розм. Сильний холодний дощ або великий сніг з вітром; снігова буря. [Кезгайло:] Ну й хвища надворі, нехай їй біс! Січе, плює в обличчя, з ніг валить... (Коч., П'єси, 1951, 213); Їхали вони довго, ще більше крутилися та петляли, все ніяк не могли втрапити, куди треба було. Зимовий день короткий - отож і ніч застала їх у полі, хвища знялася (Збан., Сеспель, 1961, 246); Були ж: зима й холодна хвища, Війни смертельний, злий удар... (Мал., Серце.., 1959, 48).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | хвища | хвищі |
Родовий | хвищі | хвищ |
Давальний | хвищі | хвищам |
Знахідний | хвищу | хвищі |
Орудний | хвищею | хвищами |
Місцевий | на/у хвищі | на/у хвищах |
Кличний | хвище | хвищі |