хепенінг
ХЕПЕНІНГ, -у, ч. 1. Один з напрямів акційного мистецтва, або акніонізму; певна форма дій, акцій, учинків, під час яких митці намагаються залучити глядачів до гри, сценарій якої намічений тільки приблизно; це вид рухомого твору, в якому навколишнє середовище, речі відіграють роль не менш вагому, ніж живі учасники акції; по суті справи хепенінг є ігровою імпровізацією, яка дає вихід різноманітним підсвідомим спонуканням; історія хепенінгу, як і поп-арту, починається у 50-ті роки минулого століття. // Імпровізована театралізована вистава. 2. Театралізоване авангардистське музикування, якому властиві керовані вказівками композитора ігрові дії музикантів, спрямовані проти традиційного мистецтва.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | хепенінг | хепенінги |
Родовий | хепенінга | хепенінгів |
Давальний | хепенінгові, хепенінгу | хепенінгам |
Знахідний | хепенінг | хепенінги |
Орудний | хепенінгом | хепенінгами |
Місцевий | на/у хепенінгу | на/у хепенінгах |
Кличний | хепенінгу | хепенінги |