ХИЛЬКИ, присл., розм. Те саме, що хильцем. Я як зачув оте змагання, то у мене аж мороз поза спиною посипав, і - дай боже ноги! - мерщій хильки та хильки від того місця, де дурні жінки отаке плескали [про стражника], і таки непримітно зник (Мирний, IV, 1955, 352).