хлоп'я
ХЛОП'Я, яти, с. 1. Зменш.-пестл. до хлопець 1. Розмова невеличких хлоп'ят зразу всіх дорослих розбудила (Мирний, IV, 1955, 244); Востаннє спочили сини, а вона пильнує, а вона пильнує цілу ніч над ними.. Скільки-то часу мине, поки вона знов побачить любих хлоп'ят, та чи ще коли побачить! (Вовчок, І, 1955, 34); - Кличте сюди ваших товаришів. Чудесні, талановиті хлоп'ята (Довж., І, 1958, 477).
2. перев. мн., розм. Уживається для назви чоловіків (перев. при звертанні). В Переп'яті гайдамаки Нишком ночували. До схід сонця у Фастові Хлоп'ята гуляли (Шевч., II, 1953, 125); - Хлоп'ята! - звернувся Бульба до козаків.- Ану, заманіть його до лісу! (Довж., І, 1958, 263).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | хлоп'я | хлоп'ята |
Родовий | хлоп'яти | хлоп'ят |
Давальний | хлоп'яті | хлоп'ятам |
Знахідний | хлоп'я | хлоп'ят |
Орудний | хлоп'ям | хлоп'ятами |
Місцевий | на/у хлоп'яті | на/у хлоп'ятах |
Кличний | хлоп'я | хлоп'ята |